модно
МО́ДНО.
Присл. до мо́дний 1, 4.
Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Іван Ле);
Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (О. Підсуха);
// у знач. пред. Прийнято, заведено.
– Так... Мітингуй, значить .. Це тепер модно (О. Гончар);
Олесь Васильович згадав, як дуже давно, коли модно було фантазувати.., він вигадав повість про війну світів (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модно — мо́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- модно — Присл. до модний 1), 4). || у знач. присудк. сл. Прийнято, заведено. Великий тлумачний словник сучасної мови
- модно — присл. Добре, гарно, якісно. Модно зроблено. Словник сучасного українського сленгу
- модно — МО́ДНО. Присл. до мо́дний 1, 4. Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Ле, В снопі.., 1960, 97); Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (Піде., Жарти.., 1968, 24); // у знач. присудк. Словник української мови в 11 томах