1. Словник української мови в 11 томах

модно

МО́ДНО. Присл. до мо́дний 1, 4.

Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Ле, В снопі.., 1960, 97);

Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (Піде., Жарти.., 1968, 24);

// у знач. присудк. сл. Прийнято, заведено.

— Так… Мітингуй, значить.. Це тепер модно (Гончар, Таврія, 1952, 174);

Олесь Васильович згадав, як дуже давно, коли модно було фантазувати.., він вигадав повість про війну світів (Донч., VI, 1957, 629).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модно — мо́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. модно — Присл. до модний 1), 4). || у знач. присудк. сл. Прийнято, заведено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. модно — МО́ДНО. Присл. до мо́дний 1, 4. Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Іван Ле); Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (О. Підсуха); // у знач. пред. Прийнято, заведено. – Так... Словник української мови у 20 томах
  4. модно — присл. Добре, гарно, якісно. Модно зроблено. Словник сучасного українського сленгу