1. Словник української мови у 20 томах

мокреча

МОКРЕ́ЧА, і, ж., розм.

Те саме, що мокрі́нь.

Текля ходила між хлібами, примарніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко);

// у знач. пред. Мокротеча, сльота.

Сьогодні надворі мокреча.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокреча — мокре́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мокреча — див. грязь; дощ Словник синонімів Вусика
  3. мокреча — -і, ж., розм. Те саме, що мокрінь. || у знач. присудк. сл. Мокротеча, сльота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мокреча — СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ розм., МОКВА́ діал., ЛЯПОТНЯ́ВА діал., ПЛЮТА́ діал. Надворі сіра холодна сльота. Словник синонімів української мови
  5. мокреча — МОКРЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що мокрі́нь. Текля ходила між хлібами, примарніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (Горд., Дівчина.., 1954, 151); // у знач. присуд., сл. Мокротеча, сльота. Сьогодні надворі мокреча. Словник української мови в 11 томах