молодистий
МОЛОДИ́СТИЙ, а, е.
Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки.
Який він міцний, цей молодистий чоловік (О. Копиленко);
// рідко. Те саме, що молоди́й 1.
Повідають звуки чисті, як із моря на зорі ось виходять молодисті тридцять три богатирі (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молодистий — молоди́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- молодистий — див. молодий Словник синонімів Вусика
- молодистий — -а, -е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки. || рідко. Те саме, що молодий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодистий — МОЛОЖА́ВИЙ (який має зовнішність молодої людини, здається молодшим за свої роки), МОЛОДЯ́ВИЙ, МОЛОДИ́СТИЙ. Виїхала й Олімпія Дементіївна, моложава шестипудова вдова (В. Гжицький); Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (А. Словник синонімів української мови
- молодистий — МОЛОДИ́СТИЙ, а, е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки. Який він міцний, цей молодистий чоловік (Коп., Лейтенанти, 1947, 210); // рідко Те саме, що молоди́й... Словник української мови в 11 томах