1. Словник української мови в 11 томах

молодистий

МОЛОДИ́СТИЙ, а, е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки.

Який він міцний, цей молодистий чоловік (Коп., Лейтенанти, 1947, 210);

// рідко Те саме, що молоди́й 1.

Повідають звуки чисті, як із моря на зорі ось виходять молодисті тридцять три богатирі (Тич., II, 1957, 329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодистий — молоди́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. молодистий — див. молодий Словник синонімів Вусика
  3. молодистий — -а, -е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки. || рідко. Те саме, що молодий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. молодистий — МОЛОДИ́СТИЙ, а, е. Який має зовнішність молодої людини; який здається молодшим за свої роки. Який він міцний, цей молодистий чоловік (О. Копиленко); // рідко. Те саме, що молоди́й 1. Повідають звуки чисті, як із моря на зорі ось виходять молодисті тридцять три богатирі (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  5. молодистий — МОЛОЖА́ВИЙ (який має зовнішність молодої людини, здається молодшим за свої роки), МОЛОДЯ́ВИЙ, МОЛОДИ́СТИЙ. Виїхала й Олімпія Дементіївна, моложава шестипудова вдова (В. Гжицький); Його моложаве обличчя почало заростати густою бородою (А. Словник синонімів української мови