1. Словник української мови у 20 томах

молодиця

МОЛОДИ́ЦЯ, і, ж., розм.

Молода заміжня жінка.

– Там якийсь чоловік, такий чорнявий, високий, і молодиця гарна, і діточки з ними. Питаються вас (Марко Вовчок);

– Перекажи привіт своїй молодиці, – гукнув Чипаріу (Ю. Смолич);

* У порівн. Засміявсь Старий і внучку привітав, Неначе справді молодицю: “А де ж ти діла паляницю?” (Т. Шевченко);

// Молода жінка, що залишилася без чоловіка, живе без чоловіка.

Венера молодиця сміла, Бо все з воєнними жила, І бите з ними м'ясо їла, І по трактирах пунш пила (І. Котляревський);

– Веселої утни, старче, Щоб земля ломилась, – Про вдовицю-молодицю, Як вона журилась (Т. Шевченко);

Хлопці бачили, як тяжко живеться молодиці, і одностайно вирішили допомогти по господарству (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодиця — молоди́ця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. молодиця — див. ЖІНКА. Словник синонімів Караванського
  3. молодиця — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  4. молодиця — -і, ж., розм. Молода заміжня жінка. || Молода жінка, що залишилася без чоловіка, живе без чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молодиця — Де красна молодиця, там ясна світлиця. Бо вона окрашує собою найбіднійшу хату. Недоторканий, як молодиця. Про чоловіка, що скоро ображається. Ой дівчата, приходять мяснимі, як нас возьмуть красні хлопці, будем молодиці. Так в піст хлопці дразнять дівчат. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. молодиця — ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКА розм., ТЬО́ТЯ розм., ЖОНА́ розм. рідше, НЕВІ́СТА діал.; МОЛОДИ́ЦЯ розм., МОЛО́ДКА розм., МОЛОДУ́ХА діал. (перев. молода заміжня); БА́БА фам. (перев. Словник синонімів української мови
  7. молодиця — Молоди́ця, -ці, -цею, -це! -ди́ці, -ди́ць, за молоди́ць і за молоди́ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. молодиця — МОЛОДИ́ЦЯ, і, .ж., розм. Молода заміжня жінка. — Там якийсь чоловік, такий чорнявий, високий, і молодиця гарна, і діточки з ними. Питаються вас (Вовчок, І, 1955, 12); — Перекажи привіт своїй молодиці, — гукнув Чіпаріу (Смолич, І, 1958, 51); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  9. молодиця — Молоди́ця, -ці ж. Молодая замужняя женщина. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в їжових рукавицях. Ном. № 9315. ум. молодичка. Словник української мови Грінченка