молодиця

ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКА розм., ТЬО́ТЯ розм., ЖОНА́ розм. рідше, НЕВІ́СТА діал.; МОЛОДИ́ЦЯ розм., МОЛО́ДКА розм., МОЛОДУ́ХА діал. (перев. молода заміжня); БА́БА фам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів'я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); — За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); — Питіє люблю! — закричав купець. — А ще жон вельми! (П. Загребельний); (Іван:) Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); — Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? — І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

молодиця — молоди́ця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
молодиця — див. ЖІНКА. Словник синонімів Караванського
молодиця — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
молодиця — -і, ж., розм. Молода заміжня жінка. || Молода жінка, що залишилася без чоловіка, живе без чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
молодиця — МОЛОДИ́ЦЯ, і, ж., розм. Молода заміжня жінка. – Там якийсь чоловік, такий чорнявий, високий, і молодиця гарна, і діточки з ними. Питаються вас (Марко Вовчок); – Перекажи привіт своїй молодиці, – гукнув Чипаріу (Ю. Смолич); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
молодиця — Де красна молодиця, там ясна світлиця. Бо вона окрашує собою найбіднійшу хату. Недоторканий, як молодиця. Про чоловіка, що скоро ображається. Ой дівчата, приходять мяснимі, як нас возьмуть красні хлопці, будем молодиці. Так в піст хлопці дразнять дівчат. Приповідки або українсько-народня філософія
молодиця — Молоди́ця, -ці, -цею, -це! -ди́ці, -ди́ць, за молоди́ць і за молоди́ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
молодиця — МОЛОДИ́ЦЯ, і, .ж., розм. Молода заміжня жінка. — Там якийсь чоловік, такий чорнявий, високий, і молодиця гарна, і діточки з ними. Питаються вас (Вовчок, І, 1955, 12); — Перекажи привіт своїй молодиці, — гукнув Чіпаріу (Смолич, І, 1958, 51); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
молодиця — Молоди́ця, -ці ж. Молодая замужняя женщина. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в їжових рукавицях. Ном. № 9315. ум. молодичка. Словник української мови Грінченка