1. Словник української мови у 20 томах

молодичка

МОЛОДИ́ЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до молоди́ця.

В хаті за столом сидить Назар чорнявий і молодичка гарненька, жінка Назарова (Марко Вовчок);

Не одному гостеві спадало на думку, як ця .. молодичка пішла за підстаркуватого Суворого? (Олесь Досвітній);

Таке обличчя чи така вже звичка, а голосочок! – чистий, мов кришталь. Така була красива молодичка, вуста сміються, а в очах печаль (Л. Костенко);

[Мати:] От, Лукашу, поможеш тут в'язати молодичці (Леся Українка);

Одна весела молодичка в яскравім намисті не жартома закохалася в Багірова. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодичка — молоди́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. молодичка — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  3. молодичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до молодиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. молодичка — МОЛОДИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до молоди́ця. В хаті за столом сидить Назар чорнявий і молодичка гарненька, жінка Назарова (Вовчок, І, 1955, 124); Не одному гостеві спадало на думку, як ця.. молодичка пішла за підстаркуватого Суворого? (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. молодичка — Молодичка, -ки ж. ум. отъ молодиця. Словник української мови Грінченка