молодичка
МОЛОДИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до молоди́ця.
В хаті за столом сидить Назар чорнявий і молодичка гарненька, жінка Назарова (Вовчок, І, 1955, 124);
Не одному гостеві спадало на думку, як ця.. молодичка пішла за підстаркуватого Суворого? (Досв., Вибр., 1959, 254);
Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (Пісні та романси.., II, 1956, 47);
[М а ти:] От, Лукашу, поможеш тут в’язати молодичці (Л. Укр., III, 1952, 236);
Одна весела молодичка в яскравім намисті не жартома закохалася в Багірова. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (Гончар, III, 1959, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молодичка — молоди́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- молодичка — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
- молодичка — -и, ж. Зменш.-пестл. до молодиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодичка — МОЛОДИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до молоди́ця. В хаті за столом сидить Назар чорнявий і молодичка гарненька, жінка Назарова (Марко Вовчок); Не одному гостеві спадало на думку, як ця .. молодичка пішла за підстаркуватого Суворого?... Словник української мови у 20 томах
- молодичка — Молодичка, -ки ж. ум. отъ молодиця. Словник української мови Грінченка