1. Словник української мови у 20 томах

молодо

МО́ЛОДО, присл.

1. Як молодий.

Старенька вже [пані ], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок);

Василь без піджака, в самій тільки сорочці.., виглядав молодо, аж по-школярськи якось (Ірина Вільде);

// Як у молодого.

Сива смушева шапка молодо сиділа на голові і теж збавляла дідові добрий десяток літ (В. Земляк).

2. З молодих років.

Не кайся рано встати, а молодо вчитись (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодо — мо́лодо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. молодо — присл. 1》 Як молодий. || Як у молодого. 2》 З молодих років. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молодо — МО́ЛОДО, присл. 1. Як молодий. Старенька вже [пані ], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Вовчок, І, 1955, 45); Василь без піджака, в самій тільки сорочці.. Словник української мови в 11 томах
  4. молодо — Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005. Словник української мови Грінченка