молодо
МО́ЛОДО, присл.
1. Як молодий.
Старенька вже [пані ], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Вовчок, І, 1955, 45);
Василь без піджака, в самій тільки сорочці.., виглядав молодо, аж по-школярськи якось (Вільде, На порозі, 1955, 59);
// Як у молодого.
Сива смушева шапка молодо сиділа на голові і теж збавляла дідові добрий десяток літ (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 212).
2. З молодих років.
Не кайся рано встати, а молодо вчитись (Номис, 1864, № 6005).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молодо — мо́лодо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- молодо — присл. 1》 Як молодий. || Як у молодого. 2》 З молодих років. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодо — МО́ЛОДО, присл. 1. Як молодий. Старенька вже [пані ], а на висках кучері, в перснях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок); Василь без піджака, в самій тільки сорочці.. Словник української мови у 20 томах
- молодо — Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005. Словник української мови Грінченка