1. Словник української мови в 11 томах

молодогвардійці

МОЛОДОГВАРДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. молодогварді́єць, і́йця, ч.). Члени підпільної організації комсомольців м. Краснодона "Молода гвардія", яка боролася з ні-мецько-фашистськими окупантами під час Великої Вітчизняної війни.

Усьому радянському народові і трудящим зарубіжних країн відома героїчна діяльність молодогвардійців Краснодона (Іст. УРСР, II, 1957, 555);

У штабі молодогвардійців юнь кує відплату ворогам (Сос., II, 1947, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодогвардійці — -ів, мн. (одн. молодогвардієць, -ійця, ч.). Члени підпільної організації комсомольців м. Краснодона "Молода гвардія", яка боролася проти німецько-фашистських окупантів під час Великої Вітчизняної війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. молодогвардійці — МОЛОДОГВАРДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. молодогварді́єць, і́йця, ч.). Члени підпільної організації комсомольців м. Краснодона “Молода гвардія”, яка боролася з німецько-фашистськими окупантами під час Великої Вітчизняної війни. У штабі молодогвардійців юнь кує відплату ворогам (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах