1. Словник української мови в 11 томах

молодняк

МОЛОДНЯ́К, а, ч.

1. Молоді тварини.

Тварини потомилися — посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (Гжицький, Опришки, 1962, 21);

Тепер у нас [на птахофермі ] вирощується 75 000 голів молодняка птиці (Рад. Укр., 28.УІІІ 1959, 2).

2. Молоді дерева, пагони.

Яблуні й черешні росли й посихали, пускали молодняки, як хотіли, між густими бур’янами (Н.-Лев., І, 1956, 410);

Берези білі Зросли, стоять, високі та зміцнілі, І молодняк долину обгорта (Дор., Тобі, народе.., 1959, 81);

Скоро й сіяти почнемо. В саду молодняк будемо підсаджувати з дядьком Гаврилом (Коп., Подарунок, 1956, 23).

3. розм. Молоді люди; молодь.

Увіходити в розмову з таким досвідченим супротивником їм, по всьому видно — молодняку першого гуляння, було трохи боязно (Вас., II, 1959, 47);

Я такий чоловік, та й бригада вся теж, хоч і молодняк.., а задніх не пасемо (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодняк — молодня́к 1 іменник чоловічого роду люди; худоба молодня́к 2 іменник чоловічого роду молодий ліс Орфографічний словник української мови
  2. молодняк — МОЛОДНЯК – МОЛОДНИК Молодняк, -у. 1. Молоді тварини; розм. – молоді люди. Годівля худоби провадилася за графіком, молодняк випоювався молоком (Григорій Тютюнник); Він згодився забрати собі весь цей необстріляний молодняк (О.Гончар). Літературне слововживання
  3. молодняк — (молода худоба) доріст; молодий ліс <�дерева>; (на овочевих деревах) гін; ЖМ. СОВ. молодь, доріст. Словник синонімів Караванського
  4. молодняк — -а, ч. 1》 Молоді тварини. 2》 Молоді дерева, пагони. 3》 розм. Молоді люди; молодь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молодняк — МОЛОДНЯ́К, у́, ч. 1. Молоді тварини. Тварини потомилися – посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (В. Гжицький); Тепер у нас [на птахофермі ] вирощується 75 000 голів молодняку птиці (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  6. молодняк — А, ч. Молодь. Серед молодняка спостерігалися особи старшого віку, що разом із молодняком відривалися під рок (Україна Молода). Молодняку, позбавленому такого сленгу, стає нецікаво (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
  7. МОЛОДНЯК — • "МОЛОДНЯК" - літ.-мист. і громад.-політ. журнал ЦК ЛКСМУ; з 1936 — ЦК ЛКСМУ та правління СПУ. Засн. 1927 літ. орг-цією "Молодняк". До 1934 виходив у Харкові, з 1935 — у Києві. Видавався щомісяця. Гол. ред. були П. Усенко, О. Корнійчук. Осн. Українська літературна енциклопедія
  8. молодняк — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
  9. молодняк — Молодни́[я́]к, -ку́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. молодняк — Молодня́к, -ку м. = молодник. Словник української мови Грінченка