молодняк

МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп'ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, — Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? — Так, — відповіла Люба. — Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); (Зозуля:) Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).

МОЛОДНИ́К (молодий ліс, сад тощо), МОЛОДНЯ́К, ПЕРЕ́ЛІСОК (молодий ліс). Всюди в нас ростуть сади-молодники (І. Вирган); Віз тихо вкотився в сосновий молодняк, посаджений тут, коли ще Жменяк був малим хлопчиком (М. Томчаній); Виросла вона в лісовому хуторі, де кожна доріжка, кожна стежина розкривалася новою таємничою красою, де за кожним переліском, здавалося, ждало її щось незвичайне (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодняк — молодня́к 1 іменник чоловічого роду люди; худоба молодня́к 2 іменник чоловічого роду молодий ліс Орфографічний словник української мови
  2. молодняк — МОЛОДНЯК – МОЛОДНИК Молодняк, -у. 1. Молоді тварини; розм. – молоді люди. Годівля худоби провадилася за графіком, молодняк випоювався молоком (Григорій Тютюнник); Він згодився забрати собі весь цей необстріляний молодняк (О.Гончар). Літературне слововживання
  3. молодняк — (молода худоба) доріст; молодий ліс <�дерева>; (на овочевих деревах) гін; ЖМ. СОВ. молодь, доріст. Словник синонімів Караванського
  4. молодняк — -а, ч. 1》 Молоді тварини. 2》 Молоді дерева, пагони. 3》 розм. Молоді люди; молодь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молодняк — МОЛОДНЯ́К, у́, ч. 1. Молоді тварини. Тварини потомилися – посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (В. Гжицький); Тепер у нас [на птахофермі ] вирощується 75 000 голів молодняку птиці (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  6. молодняк — А, ч. Молодь. Серед молодняка спостерігалися особи старшого віку, що разом із молодняком відривалися під рок (Україна Молода). Молодняку, позбавленому такого сленгу, стає нецікаво (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
  7. МОЛОДНЯК — • "МОЛОДНЯК" - літ.-мист. і громад.-політ. журнал ЦК ЛКСМУ; з 1936 — ЦК ЛКСМУ та правління СПУ. Засн. 1927 літ. орг-цією "Молодняк". До 1934 виходив у Харкові, з 1935 — у Києві. Видавався щомісяця. Гол. ред. були П. Усенко, О. Корнійчук. Осн. Українська літературна енциклопедія
  8. молодняк — Молодни́[я́]к, -ку́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. молодняк — МОЛОДНЯ́К, а, ч. 1. Молоді тварини. Тварини потомилися — посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (Гжицький, Опришки, 1962, 21); Тепер у нас [на птахофермі ] вирощується 75 000 голів молодняка птиці (Рад. Словник української мови в 11 томах
  10. молодняк — Молодня́к, -ку м. = молодник. Словник української мови Грінченка