молодняк

МОЛОДНЯК – МОЛОДНИК

Молодняк, -у. 1. Молоді тварини; розм. – молоді люди. Годівля худоби провадилася за графіком, молодняк випоювався молоком (Григорій Тютюнник); Він згодився забрати собі весь цей необстріляний молодняк (О.Гончар). 2. Молодий ліс, сад тощо. З лісу чувся дзенькіт сокир, тріск дубів, що після літньої стоянки падали, ламаючи молодняк (С.Божко); Сипле інеєм, як цвітом, Молодий, стрункий вишняк; То під снігом марить літом Загадковий молодняк (Г.Чупринка); Віз тихо вкотився в сосновий молодняк (М.Томчаній).

Молодник, -у. Те саме, що молодняк 2. Довкола рівними темно-зеленими стінами тягся сосновий молодник (І.Франко); В нас ростуть сади-молодники (І.Вирган).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодняк — молодня́к 1 іменник чоловічого роду люди; худоба молодня́к 2 іменник чоловічого роду молодий ліс Орфографічний словник української мови
  2. молодняк — (молода худоба) доріст; молодий ліс <�дерева>; (на овочевих деревах) гін; ЖМ. СОВ. молодь, доріст. Словник синонімів Караванського
  3. молодняк — -а, ч. 1》 Молоді тварини. 2》 Молоді дерева, пагони. 3》 розм. Молоді люди; молодь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. молодняк — МОЛОДНЯ́К, у́, ч. 1. Молоді тварини. Тварини потомилися – посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (В. Гжицький); Тепер у нас [на птахофермі ] вирощується 75 000 голів молодняку птиці (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. молодняк — А, ч. Молодь. Серед молодняка спостерігалися особи старшого віку, що разом із молодняком відривалися під рок (Україна Молода). Молодняку, позбавленому такого сленгу, стає нецікаво (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
  6. МОЛОДНЯК — • "МОЛОДНЯК" - літ.-мист. і громад.-політ. журнал ЦК ЛКСМУ; з 1936 — ЦК ЛКСМУ та правління СПУ. Засн. 1927 літ. орг-цією "Молодняк". До 1934 виходив у Харкові, з 1935 — у Києві. Видавався щомісяця. Гол. ред. були П. Усенко, О. Корнійчук. Осн. Українська літературна енциклопедія
  7. молодняк — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
  8. молодняк — Молодни́[я́]к, -ку́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. молодняк — МОЛОДНЯ́К, а, ч. 1. Молоді тварини. Тварини потомилися — посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (Гжицький, Опришки, 1962, 21); Тепер у нас [на птахофермі ] вирощується 75 000 голів молодняка птиці (Рад. Словник української мови в 11 томах
  10. молодняк — Молодня́к, -ку м. = молодник. Словник української мови Грінченка