молодощі

МО́ЛОДІСТЬ (період життя людини до зрілого віку, чиї-небудь молоді роки), Ю́НІСТЬ, ЮНА́ЦТВО, ЮНЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО розм., МО́ЛОДОЩІ розм., ВЕСНА́ розм. Молодість мою гарячу Знов перед собою бачу (М. Рильський); Хіба ж не був він тут на ступських землях у дні своєї юності, коли місячна доріжка вела його по росах на хутори до ласкавої Олени? (Григорій Тютюнник); Старий нікчемний інвалід Згадав своє юнацтво давнє (П. Грабовський); -. Це вже юнь моя скінчилась (П. Тичина); Чи не тяжко, чи не важко, Да за старого заміж ідучи, Своє молодецтво споминаючи? (П. Чубинський); (Кіндрат Антонович:) Краще не маніжся; подумай, чим ти згадаєш свої молодощі, котрі не двічі бувають на віку? (М. Кропивницький); Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодощі — мо́лодощі множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. молодощі — -ів, розм. Те саме, що молодість 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молодощі — МО́ЛОДОЩІ, ів, розм. Те саме, що мо́лодість 1. Пом'янімо дні наших веселих молодощів! (І. Нечуй-Левицький); – Ваша Гафійка усе гуляє та й гуляє з тим одеським паничем .. Все в парі та в парі, немов голуб'ята... Сказано, молодощі (М. Коцюбинський); Збігають мої молодощі марно (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  4. молодощі — Мо́лодощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. молодощі — МО́ЛОДОЩІ, ів, розм. Те саме, що мо́лодість 1. Пом’янімо дні наших веселих молодощів! (Н.-Лев., І, 1956, 127); — Ваша Гафійка усе гуляє та й гуляє з тим одеським паничем.. Все в парі та в парі, немов голуб’ята… Сказано, молодощі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. молодощі — Молодо́щі, -щів ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів. Левиц. І. 154. Словник української мови Грінченка