1. Словник української мови в 11 томах

молодник

МОЛОДНИ́К, а, ч. Молодий ліс, сад і т. ін.

Довкола рівними темно-зеленими стінами тягся сосновий молодник (Фр., VII, 1951, 319);

Посадив [Замфір] на щастя якийсь особливий гатунок винограду.., а тут хазяїном вже завів молодник (Коцюб., І, 1955, 190);

І не тільки над Сулою — всюди В нас ростуть сади-молодники (Вирган, Врозп. літа, 1959, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодник — молодни́к іменник чоловічого роду поросль Орфографічний словник української мови
  2. молодник — -а, ч. Молодий ліс, сад і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молодник — МОЛОДНИ́К, й, ч. Молодий ліс, сад і т. ін. Довкола рівними темно-зеленими стінами тягся сосновий молодник (І. Франко); Посадив [Замфір] на щастя якийсь особливий ґатунок винограду.., а тут хазяїном вже завів молодник (М. Словник української мови у 20 томах
  4. молодник — МОЛОДНИ́К (молодий ліс, сад тощо), МОЛОДНЯ́К, ПЕРЕ́ЛІСОК (молодий ліс). Всюди в нас ростуть сади-молодники (І. Вирган); Віз тихо вкотився в сосновий молодняк, посаджений тут, коли ще Жменяк був малим хлопчиком (М. Словник синонімів української мови
  5. молодник — Молодни́[я́]к, -ку́, -ко́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. молодник — Молодник, -ку м. 1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь. 2) Молодой скотъ, птицы. Словник української мови Грінченка