молодість
МО́ЛОДІСТЬ, дості, ж.
1. Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; протилежне ста́рість.
[Долорес:] Все маєш: вроду, молодість, кохання.., хутко будеш мати й шану, належну командорові дружині (Леся Українка);
Молодість – найщасливіша пора в житті людини (з газ.);
* У порівн. Дорошенко відчуває, як пробуджується в ньому давня до неї ніжність, росте нездійсненна жага щось повернути – далеке, як молодість (О. Гончар).
2. Абстр. ім. до молоди́й 1–2.
* Образно. Ви [фашисти] грому хочете? На вас ударить грім! Ми – світу молодість, Ми – правота людини. Єдине серце в нас І прапор наш єдиний (М. Рильський).
(1) Зеле́на мо́лодість чия – молоді роки, відсутність життєвого досвіду.
Вся рота нещадно потішалася з свого солов'я [Маковея], проте потаємці і зважала на його невинну зелену молодість (О. Гончар);
(2) З мо́лодості – через недостатній життєвий досвід.
[Печериця:] Ото по молодості своїх літ .. хотять [Галя] бути учителькою... (Панас Мирний);
Лена .. Весела, більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна [поверхова] у всьому (Леся Українка);
(3) Розгу́блена мо́лодість – занедбане молоде життя;
(4) У мо́лодості – коли був молодим.
– Який же він [дід] був в молодості? (Г. Хоткевич);
У молодості на друге місце після Чернишевського Франко ставив Писарєва (з наук. літ.).
◇ (5) Дру́га мо́лодість:
а) приплив нових сил, творче піднесення у людини поважного віку.
Наталочко! Моя зелена наядо! Тоді кипіла скажено друга молодість, тоді не вірила, що йде тридцята весна (М. Хвильовий);
Їй минуло за тридцять, і почалася її друга молодість (Б. Харчук);
То були щасливі дні її другої молодості (з газ.);
б) новий період розквіту чого-небудь.
Стародавня наука – хімія зараз переживає другу молодість, яка вже ознаменувалася каскадом справді фантастичних відкриттів (із журн.);
З пуском швидкісної лінії до патріарха електричного транспорту [трамвая] ніби прийде друга молодість (з газ.);
в) оновлення чогось.
Обробка різними хімічними сумішами в спеціальних автоматах, як чарівна паличка, приносить речам другу молодість (з газ.);
(6) Мо́лодість гра́є у кого і без дод., жарт. – хто-небудь дуже енергійний, рухливий, нерозсудливий і т. ін.
Його [чоловіка] ніколи ніщо не задовольняло. Спершу думала – молодість грає, з часом усе вляжеться. Еге ж! Он уже за сорок п'ятий перевалило, а він аніскілечки не змінився (М. Ю. Тарновський);
(7) Не пе́ршої мо́лодості, жарт. – не дуже молодий.
Ця Парася Георгіївна – особа не першої молодості, мріє про шлюб, якого досі чомусь так і не звідала.., сидить, як мишка, у тім відгородженім благенькою ширмою закутку, поклацує на рахівниці... (О. Гончар);
Вона була вже не першої молодості (з усн. мови).
Значення в інших словниках
- молодість — мо́лодість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- молодість — Юність, молоді <�юні> літа, о. цвіт життя; молодощі. Словник синонімів Караванського
- молодість — [молод'іс'т'] -дос'т'і, ор. -д'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- молодість — -дості, ж. 1》 Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; прот. старість. 2》 Абстр. ім. до молодий 1-2). Друга молодість — піднесення творчої енергії, приплив нових сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молодість — молодість: ♦ молодість раз мине́ і вже не ве́рне (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- молодість — Молодість — буйність, а старість — не радість. В молоді роки люди мають дуже багато енергії і бажань, а на старість стають песимістами. Молодість не гріх, а старість не сміх. Не треба суворо судити молодих і сміятися з немічності старих. Приповідки або українсько-народня філософія
- молодість — дру́га мо́лодість. 1. Приплив нових сил, творче піднесення у людини поважного віку. То були щасливі дні її другої молодості (З газети). 2. перен. Новий період розквіту чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
- молодість — МО́ЛОДІСТЬ (період життя людини до зрілого віку, чиї-небудь молоді роки), Ю́НІСТЬ, ЮНА́ЦТВО, ЮНЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО розм., МО́ЛОДОЩІ розм., ВЕСНА́ розм. Молодість мою гарячу Знов перед собою бачу (М. Словник синонімів української мови
- молодість — Мо́лодість, -дости, -дості, -дістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- молодість — МОЛОДІСТЬ, дості, ж. 1. Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; протилежне ста́рість. [Долорес:] Все маєш: вроду, молодість, кохання.., хутко будеш мати й шану, належну командорові дружині (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- молодість — Молодість, -дости ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість. Ном. № 8716. Словник української мови Грінченка