молодість

МО́ЛОДІСТЬ (період життя людини до зрілого віку, чиї-небудь молоді роки), Ю́НІСТЬ, ЮНА́ЦТВО, ЮНЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО розм., МО́ЛОДОЩІ розм., ВЕСНА́ розм. Молодість мою гарячу Знов перед собою бачу (М. Рильський); Хіба ж не був він тут на ступських землях у дні своєї юності, коли місячна доріжка вела його по росах на хутори до ласкавої Олени? (Григорій Тютюнник); Старий нікчемний інвалід Згадав своє юнацтво давнє (П. Грабовський); -. Це вже юнь моя скінчилась (П. Тичина); Чи не тяжко, чи не важко, Да за старого заміж ідучи, Своє молодецтво споминаючи? (П. Чубинський); (Кіндрат Антонович:) Краще не маніжся; подумай, чим ти згадаєш свої молодощі, котрі не двічі бувають на віку? (М. Кропивницький); Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодість — мо́лодість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. молодість — Юність, молоді <�юні> літа, о. цвіт життя; молодощі. Словник синонімів Караванського
  3. молодість — [молод'іс'т'] -дос'т'і, ор. -д'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. молодість — -дості, ж. 1》 Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; прот. старість. 2》 Абстр. ім. до молодий 1-2). Друга молодість — піднесення творчої енергії, приплив нових сил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молодість — МО́ЛОДІСТЬ, дості, ж. 1. Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; протилежне ста́рість. [Долорес:] Все маєш: вроду, молодість, кохання.. Словник української мови у 20 томах
  6. молодість — молодість: ♦ молодість раз мине́ і вже не ве́рне (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. молодість — Молодість — буйність, а старість — не радість. В молоді роки люди мають дуже багато енергії і бажань, а на старість стають песимістами. Молодість не гріх, а старість не сміх. Не треба суворо судити молодих і сміятися з немічності старих. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. молодість — дру́га мо́лодість. 1. Приплив нових сил, творче піднесення у людини поважного віку. То були щасливі дні її другої молодості (З газети). 2. перен. Новий період розквіту чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  9. молодість — Мо́лодість, -дости, -дості, -дістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. молодість — МОЛОДІСТЬ, дості, ж. 1. Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; протилежне ста́рість. [Долорес:] Все маєш: вроду, молодість, кохання.., хутко будеш мати й шану, належну командорові дружині (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. молодість — Молодість, -дости ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість. Ном. № 8716. Словник української мови Грінченка