1. Словник української мови у 20 томах

молотник

МОЛО́ТНИК, а, ч.

Той, хто молотить.

Довгими рядками стояли молотники на току (І. Нечуй-Левицький);

Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (В. Стефаник);

Ціпи на току враз затихли. Здивовані молотники – жінка і дочка, спершись на ціпильна, дивились, як до них ішов Оксень (І. Цюпа).

◇ (1) Моло́тник із ми́ски, ірон. – той, хто їсть з великим апетитом, жадібно, і з кого мало користі в роботі.

Не працівник, а молотник із миски (з усн. мови).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молотник — моло́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. молотник — Молотільник. Словник синонімів Караванського
  3. молотник — див. селянин Словник синонімів Вусика
  4. молотник — -а, ч. Той, хто молотить. Молотник із миски — той, хто їсть із великим апетитом, жадобою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молотник — моло́тник із ми́ски, ірон. Той, хто їсть з великим апетитом, жадібно, і з кого мало користі в роботі. Не працівник, а молотник із миски (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  6. молотник — Моло́тник, -ка, -кові, -нику! -тники, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. молотник — МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (Н.-Лев., II, 1956, 184); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (Стеф., І, 1949, 113); Ціпи на току враз затихли. Словник української мови в 11 томах
  8. молотник — Моло́тник, -ка м. Молотильщикъ. Словник української мови Грінченка