молотник
моло́тник
-а, ч.
Той, хто молотить.
Молотник із миски — той, хто їсть із великим апетитом, жадобою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- молотник — моло́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- молотник — Молотільник. Словник синонімів Караванського
- молотник — див. селянин Словник синонімів Вусика
- молотник — МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (І. Нечуй-Левицький); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (В. Стефаник); Ціпи на току враз затихли. Словник української мови у 20 томах
- молотник — моло́тник із ми́ски, ірон. Той, хто їсть з великим апетитом, жадібно, і з кого мало користі в роботі. Не працівник, а молотник із миски (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- молотник — Моло́тник, -ка, -кові, -нику! -тники, -ків, -кам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- молотник — МОЛО́ТНИК, а, ч. Той, хто молотить. Довгими рядками стояли молотники на току (Н.-Лев., II, 1956, 184); Як котрий [стіжок] треба було змолотити, то кликав [дід] молотників (Стеф., І, 1949, 113); Ціпи на току враз затихли. Словник української мови в 11 томах
- молотник — Моло́тник, -ка м. Молотильщикъ. Словник української мови Грінченка