молоток
МОЛОТО́К, тка́, ч.
1. Ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак.
Вулкан-коваль тоді трудився, Зевесу блискавку кував; Уздрів Венеру, затрусився, Із рук і молоток упав (І. Котляревський);
Він гатив молотком по жалу коси (С. Чорнобривець);
* У порівн. Серце його застукало молотком у груди (Панас Мирний);
// Предмет, схожий на це знаряддя.
Розшукав [капітан] мідного дверного молотка, обшитого шкірою (О. Полторацький);
Дерев'яний молоток для гри в крокет.
2. спец. Прилад, пристрій ударної дії.
Пневматичні молотки – перфоратори, зберігаючи сили робочого [робітника], ворушили напластування [породи] (Олесь Досвітній).
(1) Перфора́торний молото́к – те саме, що перфора́тор 1.
За кілька кроків стояв чоловік у старій подертій спецівці, в шапці-ушанці, з перфораторним молотком у руках (Д. Ткач).
△ (2) Вибійни́й (відбійни́й) молото́к, гірн. – механізований пневматичний або електричний ручний ударний інструмент для розробки гірських порід, твердих ґрунтів і т. ін.
Стиснене повітря, наприклад, застосовують у роботі заклепувальних і відбійних молотків (з навч. літ.).
◇ (3) З молотка́ <�З торгі́в>, зі сл. іти, пускати, піти, продати і т. ін. – прилюдним, публічним торгом, з аукціону і т. ін.
Все пішло з молотка за несплачені данини й податки (П. Козланюк);
Описав [судовий пристав] усю мою рухомість .. і має .. продавати з торгів (В. Самійленко);
Художник [Рембрандт] (як і всі великі митці), бідуючи й поневіряючись, коли всі його картини спродали з молотка, безслідно канув десь (О. Ільченко);
Якби не Джозеф, то двоє дівчаток у штаті Алабама давно були б сирітками і хто знає – чи не пустили б вже з молотка кредитори його ферму (Н. Рибак);
Родовиті, оторочені садами і стависьками палаци ставали трухлявими пустками або йшли з торгів (М. Стельмах);
(4) Сту́кати молотко́м в голові́ (д) див. сту́кнути;
(5) Сту́кати молотко́м в го́лову (д) див. сту́кнути;
Узя́ти в молотки́ див. узя́ти;
Як (мов, ні́би і т. ін.) обу́хом (до́вбнею, молотко́м) би́ти / вда́рити [по голові́ (в го́лову)] див. би́ти.
Значення в інших словниках
- молоток — молото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- молоток — Бияк, біяк, біячисько, біячок, довбенька (дерев'яний молот), довбешка, довбня, клепалка, клепало, клепач, клевець, клепець, ковадло (молот для пресування шпал), кувадло, кувалда, молот Словник синонімів Вусика
- молоток — [молоток] -тка, м. (на) -лоутку, мн. -тки, -лоутк'іў Орфоепічний словник української мови
- молоток — -тка, ч. 1》 Ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. || Предмет, схожий на це знаряддя. Дерев'яний молоток для гри в крокет. Продавати (пускати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Молоток — Масонське знаряддя праці, молоток муляра з неробочою стороною обуха, звуженою для того, щоб працювати нею як клином для розщеплення каменю. Відрізняється від простого, чи прямого, молотка, що називається «Хірам» і використовується тільки головуючим офіцером. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- молоток — (-тка) ч. 1. крим. Худорлява людина. СЖЗ, 68. 2. жрм, крим.; схвальн. Молодець. — Я українець. В мене тато калмик, а я українець. — Молоток. Патрійот. Сало любиш, ге? (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Люди-и!... Словник жарґонної лексики української мови
- молоток — Ручне знаряддя для вдаряння; різновиди: слюсарський, бляхарський, мулярський, каменярський, шевський та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- молоток — з молотка́, зі сл. піти́, прода́ти і т. ін. Прилюдним, публічним торгом, з аукціону і т. ін. Все пішло з молотка за несплачені данини й податки (П. Фразеологічний словник української мови
- молоток — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
- молоток — Молото́к, -лотка́; -лотки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- молоток — МОЛОТО́К, тка, ч. 1. Ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. Вулкан-коваль тоді трудився, Зевесу блискавку кував; Уздрів Венеру, затрусився, Із рук і молоток упав (Котл. Словник української мови в 11 томах