1. Словник жарґонної лексики української мови

молоток

(-тка) ч.

1. крим. Худорлява людина. СЖЗ, 68.

2. жрм, крим.; схвальн. Молодець. — Я українець. В мене тато калмик, а я українець. — Молоток. Патрійот. Сало любиш, ге? (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Люди-и! — добродушно згодився Сашко, дивлячись на Петька, що підходив. В одній руці у нього була почата пляшка горілки, в другій — пузатий штоф лікеру... — Молоток, — похвалив Вітько, — а закусі ніякої? (М. Омельченко, Свято біди); Він сахнувся назад, розстібати клапан кобури, але я махнув рукою, і гранчастий стилет зі свистом увійшов йому в міжключичну ямку. — Молоток! — упівголоса оцінив Барабаш (Л. Кононович, Кінець світу...). БСРЖ, 354; СЖЗ, 68.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молоток — молото́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. молоток — Бияк, біяк, біячисько, біячок, довбенька (дерев'яний молот), довбешка, довбня, клепалка, клепало, клепач, клевець, клепець, ковадло (молот для пресування шпал), кувадло, кувалда, молот Словник синонімів Вусика
  3. молоток — [молоток] -тка, м. (на) -лоутку, мн. -тки, -лоутк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. молоток — -тка, ч. 1》 Ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. || Предмет, схожий на це знаряддя. Дерев'яний молоток для гри в крокет. Продавати (пускати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Молоток — Масонське знаряддя праці, молоток муляра з неробочою стороною обуха, звуженою для того, щоб працювати нею як клином для розщеплення каменю. Відрізняється від простого, чи прямого, молотка, що називається «Хірам» і використовується тільки головуючим офіцером. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  6. молоток — МОЛОТО́К, тка́, ч. 1. Ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. Вулкан-коваль тоді трудився, Зевесу блискавку кував; Уздрів Венеру, затрусився, Із рук і молоток упав (І. Словник української мови у 20 томах
  7. молоток — Ручне знаряддя для вдаряння; різновиди: слюсарський, бляхарський, мулярський, каменярський, шевський та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  8. молоток — з молотка́, зі сл. піти́, прода́ти і т. ін. Прилюдним, публічним торгом, з аукціону і т. ін. Все пішло з молотка за несплачені данини й податки (П. Фразеологічний словник української мови
  9. молоток — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  10. молоток — Молото́к, -лотка́; -лотки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. молоток — МОЛОТО́К, тка, ч. 1. Ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. Вулкан-коваль тоді трудився, Зевесу блискавку кував; Уздрів Венеру, затрусився, Із рук і молоток упав (Котл. Словник української мови в 11 томах