мольфар

МОЛЬФА́Р, а, ч., діал.

1. Чарівник.

Ще бійка готова вийти з того та сварка, а з мольфаром лиш зачепись... (М. Коцюбинський).

2. Злий дух, чорт.

Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мольфар — мольфа́р іменник чоловічого роду, істота чарівник; злий дух діал. Орфографічний словник української мови
  2. мольфар — див. чародій Словник синонімів Вусика
  3. мольфар — -а, ч., зах. 1》 Чарівник. 2》 Злий дух, чорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мольфар — Чарівник, див. маг, колдун, хіромант, чародій Словник чужослів Павло Штепа
  5. мольфар — Ворожбит, чарівник у гуцулів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. мольфар — ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. Словник синонімів української мови
  7. мольфар — МОЛЬФА́Р, а, ч., діал. 1. Чарівник. Ще бійка готова. вийти з того та сварка, а з мольфаром лиш зачепись… (Коцюб.,11, 1955, 338). 2. Злий дух, чорт. Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (Козл., Сонце.., 1957, 4). Словник української мови в 11 томах