монарший

МОНА́РШИЙ, а, е.

Прикм. до мона́рх.

Я зачитаю вам прошеніє, а ви підпишете... Доведеться мені звільнитися з фабрики та й сидіти в столиці, очікуючи монаршої ласки. Ну, нічого (Ю. Хорунжий);

Наші старшини позбивали всі закаблуки, вганяючись з одного гульбища на інше. Мали на те монарше веління. І всілякі інші сановні люди мусили вдавати веселощі (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монарший — мона́рший прикметник Орфографічний словник української мови
  2. монарший — -а, -е. Належний, властивий монарху. Великий тлумачний словник сучасної мови