1. Словник української мови у 20 томах

монархія

МОНА́РХІЯ, ї, ж.

Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи – монарха.

От побачите, ясновельможний гетьмане! – говорив Немирич. – Москва вже склалася з розбитих уділів в монархію, а монархія не стерпить нашої республіки на Україні і чи тепер, чи потім зламає й знесе наші порядки, наші привілеї, наш уклад (Леся Українка);

// Держава з такою формою правління.

У Західній Європі на кінець XV ст. утворилися сильні централізовані монархії, тобто держави з єдиним королівським урядом (з навч. літ.).

△ (1) Абсолю́тна мона́рхія – державний лад, за якого влада монарха не обмежена законами та будь-якими інституціями.

Починаючи з епохи Відродження, роль станово-представницьких органів поступово падає, і до кінця XVIII ст. у багатьох державах Європи встановлюється абсолютна, тобто необмежена монархія (з наук.-попул. літ.);

(2) Конституці́йна мона́рхія – державний лад, за якого влада монарха обмежена конституцією.

Японія – конституційна монархія .. Імператор вважається тільки “символом” держави, вся влада передана двопалатному парламенту й кабінету міністрів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монархія — мона́рхія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. монархія — (володіння монарха) царство, королівство, цісарство, імперія, ханство, султанат, каганат; пор. МОНАРХ. Словник синонімів Караванського
  3. монархія — [монарх'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. монархія — -ї, ж. Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи – монарха. || Держава з такою формою правління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. монархія — мона́рхія (від грец. μοναρχία – єдиновладдя, єдинодержавність) форма правління в експлуататорських державах, за якої найвища державна влада цілком або частково засереджена в руках одноособового глави держави – монарха, здебільшого спадкового. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. монархія — Форма управління, при якій представником суверенної влади є монарх (король, імператор, султан тощо); монарх править зазвичай пожиттєво, владу свою успадковує або отримує внаслідок виборів (елекційна м.); залежно від обсягу повноважень монарха... Універсальний словник-енциклопедія
  7. монархія — САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. Словник синонімів української мови
  8. монархія — Мона́рхія, -хії, -хією; -на́рхії, -хій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. монархія — МОНАРХІ́Я, ї, ж. Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха. В лютому 1848 р. монархія була повалена у Франції (Ленін, 25, 1951, 72); // Держава з такою формою правління. Словник української мови в 11 томах
  10. монархія — рос. монархия форма правління, за якої найвища влада цілком або частково зосереджена в руках одноособового глави (монарха). Eкономічна енциклопедія