монархія

Значення в інших словниках

1. монархія — (володіння монарха) царство, королівство, цісарство, імперія, ханство, султанат, каганат; пор. МОНАРХ. Словник синонімів Караванського
2. монархія — [монарх'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
3. монархія — -ї, ж. Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи – монарха. || Держава з такою формою правління. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. монархія — МОНА́РХІЯ, ї, ж. Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи – монарха. От побачите, ясновельможний гетьмане! – говорив Немирич. Словник української мови у 20 томах
5. монархія — мона́рхія (від грец. μοναρχία – єдиновладдя, єдинодержавність) форма правління в експлуататорських державах, за якої найвища державна влада цілком або частково засереджена в руках одноособового глави держави – монарха, здебільшого спадкового. Словник іншомовних слів Мельничука
6. монархія — Форма управління, при якій представником суверенної влади є монарх (король, імператор, султан тощо); монарх править зазвичай пожиттєво, владу свою успадковує або отримує внаслідок виборів (елекційна м.); залежно від обсягу повноважень монарха... Універсальний словник-енциклопедія
7. монархія — САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. Словник синонімів української мови
8. монархія — Мона́рхія, -хії, -хією; -на́рхії, -хій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. монархія — МОНАРХІ́Я, ї, ж. Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха. В лютому 1848 р. монархія була повалена у Франції (Ленін, 25, 1951, 72); // Держава з такою формою правління. Словник української мови в 11 томах
10. монархія — рос. монархия форма правління, за якої найвища влада цілком або частково зосереджена в руках одноособового глави (монарха). Eкономічна енциклопедія