моногамний
МОНОГА́МНИЙ, а, е.
Стос. до моногамії; одношлюбний.
Як моногамні тварини, вовки живуть сім'ями (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моногамний — монога́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- моногамний — -а, -е. Стос. до моногамії; одношлюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моногамний — МОНОГА́МНИЙ, а, е. Стос. до моногамії; одношлюбний. Як моногамні тварини, вовки живуть сім’ями (Наука-,2,1959,46). Словник української мови в 11 томах