1. Словник української мови в 11 томах

моногамний

МОНОГА́МНИЙ, а, е. Стос. до моногамії; одношлюбний.

Як моногамні тварини, вовки живуть сім’ями (Наука-,2,1959,46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моногамний — монога́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. моногамний — -а, -е. Стос. до моногамії; одношлюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моногамний — МОНОГА́МНИЙ, а, е. Стос. до моногамії; одношлюбний. Як моногамні тварини, вовки живуть сім'ями (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах