монетник

МОНЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто карбує монети.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монетник — моне́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. монетник — -а, ч. Той, хто карбує монети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монетник — МОНЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто карбує монети. Словник української мови у 20 томах