1. Словник української мови в 11 томах

моногамія

МОНОГА́МІЯ, ї, ж.

1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; протилежне полігамія.

Дикунству відповідав груповий шлюб, варварству — парний шлюб, цивілізації — моногамія (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 59);

Католиком пан Ба-довський був запеклим, проте він принципово розходився з римським папою щодо моногамії подружжя (Козл., Ю. Крук, 1957, 367).

2. У тварин — спаровування самця протягом одного або кількох сезонів з однією й тією самою самкою.

Величні круторогі дикі барани.. творять герць.. за право моногамії (Досв., Гюлле, 1961, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моногамія — монога́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. моногамія — -ї, ж. 1》 Форма шлюбу, за якої кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; прот. полігамія. 2》 У тварин – спаровування самця протягом одного або кількох сезонів з тією самою самкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моногамія — Єдиноженство, див. моногінія Словник чужослів Павло Штепа
  4. моногамія — МОНОГА́МІЯ, ї, ж. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; протилежне полігамія. Існує безперечний зв'язок між моногамією і визнанням особистісної природи жінки .. Словник української мови у 20 томах
  5. моногамія — монога́мія (від моно... і ...гамія) 1. Одношлюбність; форма шлюбу та сім’ї, міцний союз чоловіка й жінки разом з їхніми дітьми. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. моногамія — Шлюб одного чоловіка з однією жінкою. Універсальний словник-енциклопедія
  7. моногамія — ОДНОШЛЮ́БНІСТЬ (форма шлюбу і сім'ї — одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою), МОНОГА́МІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  8. моногамія — Монога́мія, -мії, -мією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. моногамія — рос. моногамия одношлюбність; форма шлюбу та сім'ї, міцний союз чоловіка і дружини разом з їхніми дітьми. Eкономічна енциклопедія