моногамія
МОНОГА́МІЯ, ї, ж.
1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; протилежне полігамія.
Існує безперечний зв'язок між моногамією і визнанням особистісної природи жінки .. Християнська культура .. визнає за жінкою релігійну особистісну природу (з наук. літ.);
Католиком пан Бадовський був запеклим, проте він принципово розходився з Римським Папою щодо моногамії подружжя (П. Козланюк).
2. У тварин – спаровування самицею протягом одного або кількох сезонів з однією й тією самою самицею.
Величні круторогі дикі барани .. творять герць .. за право моногамії (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моногамія — монога́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- моногамія — -ї, ж. 1》 Форма шлюбу, за якої кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; прот. полігамія. 2》 У тварин – спаровування самця протягом одного або кількох сезонів з тією самою самкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моногамія — Єдиноженство, див. моногінія Словник чужослів Павло Штепа
- моногамія — монога́мія (від моно... і ...гамія) 1. Одношлюбність; форма шлюбу та сім’ї, міцний союз чоловіка й жінки разом з їхніми дітьми. Словник іншомовних слів Мельничука
- моногамія — Шлюб одного чоловіка з однією жінкою. Універсальний словник-енциклопедія
- моногамія — ОДНОШЛЮ́БНІСТЬ (форма шлюбу і сім'ї — одночасне перебування в подружніх зв'язках лише з однією особою), МОНОГА́МІЯ книжн. Словник синонімів української мови
- моногамія — Монога́мія, -мії, -мією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- моногамія — МОНОГА́МІЯ, ї, ж. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одруженим одночасно тільки з однією особою іншої статі; одношлюбність; протилежне полігамія. Дикунству відповідав груповий шлюб, варварству — парний шлюб, цивілізації — моногамія (Енгельс, Походж. Словник української мови в 11 томах
- моногамія — рос. моногамия одношлюбність; форма шлюбу та сім'ї, міцний союз чоловіка і дружини разом з їхніми дітьми. Eкономічна енциклопедія