монологічно

МОНОЛОГІ́ЧНО.

Присл. до монологі́чний.

Навіть коли можна обійтися без слів, діалог можливий. Його визначає “взаємна спрямованість внутрішньої дії”, зверненість одне до одного і відкритість до взаємодії. Вони можуть мовчати, перебуваючи у стані діалогу, але й можуть монологічно вести багатогодинну бесіду. (з наук. літ.).