монологічний
МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до моноло́г.
Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (з наук. літ.);
// Який має форму монологу.
Монологічна мова.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монологічний — монологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- монологічний — -а, -е. Прикм. до монолог. || Який має форму монологу. Монологічна мова. || Який характеризується наявністю, переважанням монологу, побудований у формі монологу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- монологічний — МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моноло́г. Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 350); // Який має форму монологу. Монологічна мова. Словник української мови в 11 томах