монологічний
монологі́чний
-а, -е.
Прикм. до монолог.
|| Який має форму монологу. Монологічна мова.
|| Який характеризується наявністю, переважанням монологу, побудований у формі монологу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монологічний — монологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- монологічний — МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моноло́г. Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (з наук. літ.); // Який має форму монологу. Монологічна мова. Словник української мови у 20 томах
- монологічний — МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моноло́г. Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 350); // Який має форму монологу. Монологічна мова. Словник української мови в 11 томах