1. Словник української мови в 11 томах

монологічний

МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моноло́г.

Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 350);

// Який має форму монологу.

Монологічна мова.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монологічний — монологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. монологічний — -а, -е. Прикм. до монолог. || Який має форму монологу. Монологічна мова. || Який характеризується наявністю, переважанням монологу, побудований у формі монологу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монологічний — МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до моноло́г. Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (з наук. літ.); // Який має форму монологу. Монологічна мова. Словник української мови у 20 томах