1. Словник української мови у 20 томах

мономан

МОНОМА́Н, а, ч.

Той, хто хворіє на мономанію.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мономан — монома́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мономан — -а, ч. Той, хто хворіє на мономанію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мономан — МОНОМА́Н, а, ч. Той, хто хворіє на мономанію. Словник української мови в 11 томах