мономан монома́н -а, ч. Той, хто хворіє на мономанію. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me моном мономанка Значення в інших словниках мономан — монома́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови мономан — МОНОМА́Н, а, ч. Той, хто хворіє на мономанію. Словник української мови у 20 томах мономан — МОНОМА́Н, а, ч. Той, хто хворіє на мономанію. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках мономан — монома́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови мономан — МОНОМА́Н, а, ч. Той, хто хворіє на мономанію. Словник української мови у 20 томах мономан — МОНОМА́Н, а, ч. Той, хто хворіє на мономанію. Словник української мови в 11 томах