мономери
МОНОМЕ́РИ, ів, мн. (одн. мономе́р, а, ч.).
Низькомолекулярні хімічні сполуки, здатні реагувати між собою та утворювати полімерні сполуки.
Від мономерів полімери відрізняються лише деякими особливими хімічними й фізичними властивостями (з наук.-попул. літ.);
Полімеризація монометрів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мономери — -ів, мн. (одн. мономер, -а, ч.). Низькомолекулярні хімічні сполуки, здатні реагувати між собою та утворювати полімерні сполуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мономери — МОНОМЕ́РИ, ів, мн. (одн. мономе́р, а, ч.). Низькомолекулярні хімічні сполуки, здатні реагувати між собою та утворювати полімерні сполуки. Від мономерів полімери відрізняються лише деякими особливими хімічними й фізичними властивостями (Знання.. Словник української мови в 11 томах