1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мономери

мономе́ри

-ів, мн. (одн. мономер, -а, ч.).

Низькомолекулярні хімічні сполуки, здатні реагувати між собою та утворювати полімерні сполуки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мономери — МОНОМЕ́РИ, ів, мн. (одн. мономе́р, а, ч.). Низькомолекулярні хімічні сполуки, здатні реагувати між собою та утворювати полімерні сполуки. Від мономерів полімери відрізняються лише деякими особливими хімічними й фізичними властивостями (з наук.-попул. літ.); Полімеризація монометрів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. мономери — МОНОМЕ́РИ, ів, мн. (одн. мономе́р, а, ч.). Низькомолекулярні хімічні сполуки, здатні реагувати між собою та утворювати полімерні сполуки. Від мономерів полімери відрізняються лише деякими особливими хімічними й фізичними властивостями (Знання.. Словник української мови в 11 томах