мордяка
МОРДЯ́КА, и, ж., вульг.
Збільш. до мо́рда 2.
[Яким:] Я тоді Сидорові й кажу: що ти дивишся їй у мордяку, бий її, нехай признається (М. Кропивницький);
[Клеопатра:] А хто це тобі такі бакени на мордяці поставив? (О. Корнійчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мордяка — мордя́ка іменник жіночого роду вульг. Орфографічний словник української мови
- мордяка — див. лице Словник синонімів Вусика
- мордяка — -и, ж., вульг. Збільш. до морда 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мордяка — И, ж., зниж., див. морда. Все почнеться знову, обструганий під'їзд, побиті мордяки випадкових чортів (А. Дністровий), Словник сучасного українського сленгу
- мордяка — МОРДЯ́КА, и, ж., вульг. Збільш, до мо́рда 2. [Яким:] Я тоді Сидорові й кажу: що ти дивишся їй у мордяку, бий її, нехай признається (Кроп., II, 1958, 358); [Клеопатра:] А хто це тобі такі бакени на мордяці поставив? (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 90). Словник української мови в 11 томах