море

МО́РЕ, я, с.

1. Частина океану – великий водний простір з гірко-солоною водою, який більш-менш оточений суходолом.

Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді [отоді] я І лани і гори – Все покину (Т. Шевченко);

Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Леся Українка);

Та ось і наша шаланда, її хазяїн уже давно виїхав у море й наловив скумбрії (Ю. Яновський);

* У порівн. Назустріч котились широкі, як море, степи (О. Гончар);

// Дуже велике озеро з такою водою.

Аральське море;

Каспійське море;

// у знач. присл. мо́рем. По морю.

В Канеї ми були лиш кілька годин. А тепер великий переїзд в 48 годин морем (М. Коцюбинський).

2. Дуже велике штучне водоймище.

Каховське море;

Київське море.

3. чого, перен. Поросла, вкрита чимось велика, безмежна площина.

Мов кораблі, комбайни пропливають По морю неозорому пшениці (М. Рильський);

І враз поринув парубок у хвильне море трав (О. Ільченко).

4. чого, перен. Велика кількість чогось.

Ярмарок шумів і гув, як буйна зелена діброва. Море сміху, море гомону-гумору (С. Васильченко);

Тепер внизу, перед очима Столярова, було море облич, піднятих до нього вгору (Ю. Смолич).

Ви́хід у мо́ре див. ви́хід;

Вихо́дити / ви́йти в мо́ре див. вихо́дити;

Не́бо схо́диться (сходи́лося) з мо́рем див. не́бо.

△ (1) Епіконтинента́льне мо́ре, геол. – мілке море, розташоване на континентальному масиві.

Максимальна глибина новостворених океанічних басейнів не перевищувала кількох тисяч метрів. В їх межах виділялися зони материкового схилу й великі шельфові ділянки, які поступово переходять у епіконтинентальні моря з максимальною глибиною 400–500 м (з наук.-попул. літ.).

(2) Мо́ре сліз – дуже багато сліз.

Все горе те, все море сліз, .. Всі муки ті, що ти поніс, Народе мій, забудь! (І. Франко).

△ (3) Відкри́те мо́ре <�Відкри́тий океа́н>:

а) частина моря (океану), дуже віддалена від берегів.

Найбільше буває водоростей у прибережних водах, але в значних кількостях вони зустрічаються і у відкритих морях (з наук.-попул. літ.);

Решта [екіпажу] шукала щасливої пристані у відкритому морі (В. Стус);

Однак промисел в океанічних зонах іноземних держав більш привабливий, ніж у відкритому океані через більшу його стабільність (з наук. літ.);

б) нейтральна ділянка моря (океану), якою мають право користуватися всі держави; Рі́вень мо́ря див. рі́вень.

◇ Жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди див. жда́ти;

(4) Жите́йське мо́ре, уроч. – життя з його турботами, неспокоєм і т. ін.

[Іван:] Скрізь хвилює “море житейське”, а мій човен без весел і без стерна: куди і як мені пливти і чим мені гребти, та й до якого берега причалити? (І. Карпенко-Карий);

Дивиться мати вслід [Уласові], плаче: чи вистачить у нього сили вигребтися..? Чи піднесе вона [хвиля життя] його та й полине він з нею до невідомого щастя, чи замота в житейському морі, як мотає не одного на цьому білому світі (Григорій Тютюнник);

(5) З-за мо́ря, жарт. – з далеких країн; здалека.

– Се ми таке для любезних [люб'язних] сватів з-за моря придбали, – каже Наум (Г. Квітка-Основ'яненко);

(6) [І] за си́нім мо́рем, нар.-поет.:

а) у далеких краях; дуже далеко.

Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко);

І за мо́рем.

[Галочка:] Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ'яненко);

б) де завгодно; скрізь.

Вона така, що й за синім морем правду шукатиме (з газ.);

За си́нє мо́ре.

– Миколо, коли ти мене любиш, то я піду за тобою за синє море (І. Нечуй-Левицький);

(7) [І] мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому:

а) хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь.

Смілому й море по коліна (прислів'я);

Нічого не страшно [Потапові] і по коліна море (М. Коцюбинський);

– Коли ти з конем – тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь);

Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос – море по коліна (Ю. Мокрієв);

Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (з газ.);

б) усе видається комусь легким, доступним, простим і т. ін.

– Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович);

– Що ж, мрійникам море по коліна... (В. Підмогильний);

// все можна, все дозволено комусь.

Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович);

Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов);

Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало);

Й мо́ре по пу́па.

– З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар);

в) ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь.

– Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький);

Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер);

– Мені воно чомусь було байдуже, – зізнався Андрій. – Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник);

Деякі остерігаються, а деяким – море по коліно (І. Муратов);

// ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе.

П'яному і море по коліна (прислів'я);

Допомагають своїй міліції – гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька);

(8) Крапли́на в мо́рі (д) див. кра́пля;

Кра́пля (ка́пля, крапли́на і т. ін.) в мо́рі див. кра́пля;

(9) Не за моря́ми – недалеко, близько.

Леонід насторожився. – Де це Шишаки? – Не за морями, – продовжував Сорока (О. Гончар);

За моря́ми.

Той блукає за морями, Світ перепливає, Шука долі (Т. Шевченко);

Кузьмі здавалося, що Донбас за морями десь (Григір Тютюнник);

Розлива́ти / розли́ти мо́ре (рі́ки) сліз див. розлива́ти;

(10) Розлило́ся мо́ре кро́ві – загинуло багато людей.

Місяцю мій ясний!.. Страшно тобі буде, хоч ти й бачив Рось, І Альту, І Сену, і там розлилось, Не знать за що, крові широкеє море (Т. Шевченко);

Ши́лом мо́ря не нагрі́єш див. нагріва́ти.