1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

море

Мо́ре, -ря, -рю, -рем, в мо́рі і в мо́рю; моря́, морі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. море — мо́ре іменник середнього роду * Але: два, три, чотири мо́ря Орфографічний словник української мови
  2. море — о. царство Нептуна, морська стихія; П. маса, сила, безліч; п! ОКЕАН. Словник синонімів Караванського
  3. море — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. море — -я, с. 1》 Частина океану – великий водний простір із гірко-солоною водою; відособлений від океану суходолом або островами і має своєрідний гідрометеорологічний режим. || Дуже велике озеро з такою водою. Чорне море. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. море — МО́РЕ, я, с. 1. Частина океану – великий водний простір з гірко-солоною водою, який більш-менш оточений суходолом. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді [отоді] я І лани і гори – Все покину (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. море — Дурному море по коліна. Він не роздумує що робить, та не добачує небезпеки. Хто переплив море, той знає горе. Той не мало натерпівся, та набрався страху. Море перепливти — не поле перейти. На морі є багато небезпек. Море перескочить, а хвоста не вмочить. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. море — Частина о., яка зазвичай прилягає до континенту, відокремлена від відкритого океану півостр., низкою островів або підводним піднесенням дна. Універсальний словник-енциклопедія
  8. море — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. Фразеологічний словник української мови
  9. море — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  10. море — МО́РЕ, я, с. 1. Частина океану — великий водний простір з гірко-солоною водою, який більш-менш оточений суходолом. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани і гори — Все покину (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. море — Мо́ре, -ря с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. № 18. ум. мо́речко. А на моречку четверо суден плаває. Грин. III. 382. Словник української мови Грінченка