мореплавний
МОРЕПЛА́ВНИЙ, а, е.
Стос. до мореплавання, пов'язаний з ним.
Мореплавна наука;
// Здатний плавати та зберігати маневреність у будь-яку погоду.
Мореплавний човен;
// Признач. для мореплавання.
Турки та звільнені бранці котили діжки хліба і соломахи, солонини і здобичі, тягли лантухи, тюки й різне мореплавне приладдя (З. Тулуб);
Мореплавна карта.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мореплавний — морепла́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- мореплавний — -а, -е. Стос. до мореплавання, пов'язаний з ним. Мореплавна наука. || Здатний плавати і зберігати маневреність за будь-якої погоди. || Признач. для мореплавання. Мореплавна карта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мореплавний — МОРЕПЛА́ВНИЙ, а, е. Стос. до мореплавання, пов’язаний з ним. Мореплавна наука; // Здатний плавати та зберігати маневреність у будь-яку погоду. Всі катери, які побудовані за принципом глісування, мають одну велику хибу — вони недостатньо мореплавні (Наука. Словник української мови в 11 томах