1. Словник української мови у 20 томах

моретрус

МОРЕТРУ́С, у, ч.

Різкі коливання води в морях та океанах, спричинювані геологічними процесами, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі, на морському дні чи на узбережжі.

До одного виду геологічних явищ, разом з землетрусами, належать моретруси (з наук.-попул. літ.);

Страшна річ – моретруси. Стрясіння морського дна спричиняється до появи величезної хвилі, що дістала назву цунамі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моретрус — моретру́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. моретрус — -у, ч. Різкі коливання води в морях та океанах, спричинювані геологічними процесами, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі, на морському дні чи на узбережжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моретрус — МОРЕТРУ́С, у, ч. Різкі коливання води в морях та океанах, спричинювані геологічними процесами, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі, на морському дні чи на узбережжі. Словник української мови в 11 томах