моретрус
МОРЕТРУ́С, у, ч. Різкі коливання води в морях та океанах, спричинювані геологічними процесами, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі, на морському дні чи на узбережжі.
До одного виду геологічних явищ, разом з землетрусами, відносяться моретруси (Про вулкани.., 1955, 29);
Страшна річ — моретруси. Стрясіння морського дна спричиняється до появи величезної хвилі, що дістала назву цунамі (Веч. Київ, 14.11 1967, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моретрус — моретру́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- моретрус — -у, ч. Різкі коливання води в морях та океанах, спричинювані геологічними процесами, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі, на морському дні чи на узбережжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моретрус — МОРЕТРУ́С, у, ч. Різкі коливання води в морях та океанах, спричинювані геологічними процесами, що відбуваються в надрах Землі або в земній корі, на морському дні чи на узбережжі. Словник української мови у 20 томах