морківник
МОРКІВНИ́К, у́, ч.
Трав'яниста рослина, схожа на моркву.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морківник — морківни́к іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- морківник — -а, ч. Трав'яниста рослина, схожа на моркву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морківник — МОРКІВНИ́К, а́, ч. (Silaus Мі11.). Трав’яниста рослина, схожа на моркву. Словник української мови в 11 томах