морківник
МОРКІВНИ́К, а́, ч. (Silaus Мі11.). Трав’яниста рослина, схожа на моркву.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
морківник —
морківни́к іменник чоловічого роду рослина
Орфографічний словник української мови
-
морківник —
-а, ч. Трав'яниста рослина, схожа на моркву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
морківник —
МОРКІВНИ́К, у́, ч. Трав'яниста рослина, схожа на моркву.
Словник української мови у 20 томах