моровий

МОРОВИ́Й, а́, е́.

Стос. до мору.

Над Люб'ячем прокочувались важкі морові хвороби, що косили безліч люду (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моровий — морови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. моровий — Пошесний, епідемічний, заразний. Словник синонімів Караванського
  3. моровий — -а, -е. Стос. до мору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моровий — моровий (муро́вий) 1. відважний, рішучий, надійний (ср, ст): Шкода го, моровий був хлоп (Нижанківський); Я таких морових видів в каналі! (Гірний); Тоді його поінформували, що ось українці замордували порядну людину Бережницького. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. моровий — МОРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до мору. Над Люб’ячем прокочувались важкі морові хвороби, що косили безліч люду (Скл., Святослав, 1959, 86). Словник української мови в 11 томах
  6. моровий — Морови́й, -а́, -е́ Моровой. морова губка. Труть для удержанія кровотеченія. Подольск. г. Словник української мови Грінченка