морф
МОРФ, а, ч., лінгв.
Найменша значуща частина словоформи, конкретний текстовий представник морфеми.
Морфи, з яких складаються словоформи в українській мові, поділяються на кореневі й афіксальні (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морф — морф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- морф — -а, ч., лінгв. Конкретний лінійний представник морфеми як узагальненої одиниці мови, один з формальних її різновидів, що встановлюється при поділі текстового слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морф — Мінімальний значущий елемент слова; м. поділяють на кореневі та афіксальні. Універсальний словник-енциклопедія